Орфографічний словник української мови. 2005.
зажити — I див. заживати I. II див. заживати II. III иву/, иве/ш, док. 1) Почати якось жити, вести певний спосіб життя. 2) Ожити, стати рухливим … Український тлумачний словник
зажити — [зажи/тие] жиеву/, жиеве/ш, жиевеимо/, жиевеите/; мин. жи/ў, жиела/; нак. жиеви/, жиев і/т … Орфоепічний словник української мови
зажитий — I а, е, рідко. Який зажив, загоївся (про рану). II а, е, розм., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до зажити II. || зажи/то, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
позаживати — а/є, док. Зажити, загоїтися (про все чи багато чого небудь) … Український тлумачний словник
гоїтися — (про пошкодження на тілі виліковуватися), загоюватися, загоїтися, заживати, зажити; підживати, піджити, присихати, присохнути, присхнути (про початок гоєння рани); підгоюватися, підгоїтися (трохи, частково); затягуватися, затягатися, затягтися,… … Словник синонімів української мови
нажити — 1) = наживати (що, рідше чого поступово зібрати, нагромадити матеріяльні цінності, майно, гроші), набути, набувати, надбати, придбати, зажити, заживати; назбирати, назбирувати, наскладати, скласти, складати, стягти, стягнути, стягати, стягувати,… … Словник синонімів української мови
переживати — I = пережити (що жити під час певних подій, у певних обставинах, відчувати їхній вплив на собі); зазнавати, зазнати (чого), знати (що), пізнавати, пізнати (що), спізнавати, спізнати (що), у[в]знавати, у[в]знати (що), звідувати, звідати (що),… … Словник синонімів української мови
